Дмитро Новицький, генеральний директор ПрАТ «АК «Київводоканал», президент Асоціації «Укрводоканалекологія»

13 липня 2020 р. відбулося голосування у Верховній Раді України щодо дуже важливого законопроєкту «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» № 2458.

Обговорення основних пунктів змін до цього законопроекту тривало майже рік. Мабуть, ні один із законопроєктів не проходив такого тривалого й детального обговорення в робочих групах та на засіданнях Комітету. Були враховані практично всі поправки (а їх було 450). Робоча група провела численні засідання за участю народних депутатів, Мінрегіону, НКРЕКП, представників газопостачальних організацій, житловиків, громадських організацій і здавалося врегулювали всі питання. Та пропри це, на жаль, законопроєкт так і не набрав необхідну кількість голосів та не набув статусу закону. Вкрай необхідний для галузі законопроєкт знову направили на доопрацювання в профільний комітет.

Наріжним каменем стало те, що житлово-комунальна сфера в частині регулювання взаємовідносин між надавачами послуг та споживачами надзвичайно чутливою. Враховуючи, що основні споживачі – це населення, а значить виборці, багато з політиків вважають за обов’язок показати, як вони захищають інтереси споживачів, так і не розібравшись у суті самого законопроекту, який власне і покликаний відстояти саме інтереси людей, а не монополістів.

Що означає НЕприйняття закону для пересічних споживачів?

  • Внутрішньобудинкові газові мережі залишаться без обслуговування, бо починаючи з 2015 року населення самостійно мало б обрати хто буде обслуговувати ці мережі, але пасивне населення цього й досі не зробило. Виходить питання безпечної експлуатації внутрішніх газових мереж та відповідальності за їх стан і надалі залишається відкритим.
  • Прозорі відносини між надавачами послуг (монополістами) та споживачами шляхом укладення публічних договорів лишаються мрією. Натомість надавачі житлово-комунальних послуг зобов’язані будуть укладати договори зі споживачами у письмовій формі, що потребує додаткових трудових і фінансових затрат, які перекладатимуться на тарифи і сплачуватимуться споживачами, що призведе до більшого фінансового навантаження на їх гаманці.
  • Неприйняття законопроєкту унеможливлює застосування тарифів на послуги з постачання тепла та гарячої води зі зменшеною вартістю паливної складової, що, в свою чергу, не дозволяє зменшити тариф на ці послуги. Так, зараз теплопостачальні організації, діючи за старим законом, можуть закладати в тариф ціну на газ дворічної давності 6000 грн за метр кубічний, в той час, як сьогодні ця ціна складає вдвічі менше – близько 3000 грн.
  • Встановлення будинкових лічильників на тепло та воду і надалі буде здійснюватись за рахунок споживачів, хоча зміни до закону передбачали повернути ці витрати в тарифи, з яких фінансувалась би довгострокова (до 3 років) інвестиційна програма по встановленню будинкових лічильників, а значить споживачі не відчули б різкого зростання тарифів через це і не змушені були б, як зараз, разово викладати суттєві суми на придбання і встановлення приладів обліку у свої багатоповерхові будинки.

Крім того, старий закон продовжує застосування абонплати за обслуговування та окремо внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, а для споживачів це означає додаткову плутанину в платіжках, невдоволення та обурення споживачів, ускладнення стосунків з надавачами послуг.

Чому залишився неприйнятим законопроект 2458, який мав вирішити всі це спірні та невигідні для споживачів моменти, розсудить час. Враховуючи, що Верховна Рада іде на досить тривалі канікули, втрачається досить багато часу, що так необхідний для якнайскорішого втілення змін. Асоціація «Укрводоканалекологія» готова брати участь в усіх засіданнях Комітету по  допрацюванню законопроєкту та відповісти на всі запитання народних обранців щодо тонкощів роботи водопровідно-каналізаційної галузі та щодо того, як і в чому виграють споживачі від прийняття цього важливого документа.