Основний негативний вплив фосфатів у навколишньому середовищі проявляється в тому, що вони сприяють масовому розвитку водоростей у водоймах, в результаті чого вода стає непридатною для використання людиною. Водорості ростуть буквально, як на дріжджах (бо фосфати, то для них чудове добриво), забарвлюють воду у синьо-зелені кольори, змінюють її запах, колір та присмак.
При відмиранні водоростей у водоймах починаються процеси гниття, а бактерії, що окислюють органічні сполуки, активно споживаючи розчинений у воді кисень, призводять до кисневого голодування, загибелі риби та іншої фауни у водоймах.
Для водоканалів фосфати становлять дві проблеми: під час водопідготовки очищення річкової води з високим вмістом фосфатів вимагає більшої кількості реагентів та витрат електроенергії, а при очистці стічних вод – призводить до погіршення якості очистки стоків через загибель бактерій активного мулу, які власне перетворюють стоки на чисту воду.
То що ж з цим робити і як вирішувати проблему цвітіння водойм в корені?
Варіант 1. Фосфати очистити! Не можна заборонити
Якщо ви обрали такий варіант пунктуації, то знайте, що це – нереальний до втілення план, принаймні в Україні. Втім, майже в усіх європейських країнах на рівні законодавства введені обмеження на вміст фосфатів та синтетичних поверхнево-активних речовин у миючих засобах, оскільки проблема видалення сполук фосфору із стічних вод не має оптимального вирішення на сьогоднішній день – існуючі біологічні методи не дозволяють досягти необхідного ступеню очистки.
Так, спроєктовані у 60х роках минулого століття очисні споруди більшості водоканалів України не були розраховані на очистку стічних вод від фосфатів, оскільки їх тоді просто не існувало. Досягати встановлених нормативів скиду за фосфатами, наразі, вдається лише в деяких містах України завдяки додатковим технологічним рішенням:
збільшується частота видалення активного мулу,
задіюються в роботу всі технологічні споруди очисних станцій, збільшуються витрати електроенергії на подачу повітря в аеротенки тощо.
Варіант 2. Фосфати очистити не можна. Заборонити!
Враховуючи зношеність очисних споруд і застарілість технологій, які використовують українські водоканали, досягти європейських нормативів якості очищмистки від фосфатів стічних вод буде можливо лише після реконструкції та модернізації очисних споруд. А це десятки років і мільярди коштів, яких немає на сьогоднішній день! За цей час наші річки перетворяться на зелений кисіль, з якого водоканалам доведеться по-справжньому дорогою ціною готувати питну воду.
В той же час заборона фосфатовмісних мийних засобів на законодавчому рівні не потребує жодних вкладень з бюджету і здатна значно покращити стан українських водойм вже найближчим часом, тому незрозуміло, чому це питання досі не знайшло вирішення на рівні уряду.
Заборона використання фосфатовмісних мийних засобів на рівні держави також вирішить проблему надходження фосфатів у річки поза очисними спорудами, оскільки чимало підприємств та, особливо, автомийок, що незаконно врізаються в дощову каналізацію і скидають туди свої неочищені води з високим вмістом фосфатних мийних засобів.
Наразі Асоціація працівників водопровідно-каналізаційної галузі “Укрводоканалекологія” зареєструвала чергову петицію до Президента України https://petition.president.gov.ua/petition/107744 з вимогою внести на розгляд Верховної Ради законопроєкт про повну заборону фосфатовмісних мийних засобів в нашій країні.
Прошу долучитись кожного своїм підписом до цієї петиції, щоб наші нащадки мали шанс на доступну по ціні питну воду і чисті водойми для купання та рибалки!
Дмитро Новицький, президент Асоціації “Укрводоканалекологія”