Минув місяць від Water Recovery Forum, що відбувся в межах ReBuild Ukraine. Сьогодні настав час підбити підсумки й зафіксувати ключові акценти, які визначатимуть відновлення та трансформацію водопостачання і водовідведення в Україні на роки вперед.

Пріоритетні напрями чітко окреслила Альона Шкрум, перша заступниця Міністра розвитку громад та територій України. Її тези формують цілісне бачення: від масштабу руйнувань — до системних рішень.

Масштаб виклику: водна інфраструктура як ціль війни

Руйнування водної інфраструктури України мають безпрецедентний масштаб. Йдеться не про поодинокі аварії, а про втрату функціонування цілих систем — співмірну з повним колапсом водопостачання у середній європейській країні.

За даними Четвертої швидкої оцінки збитків та потреб (RDNA 4), прямі втрати водному сектору вже перевищили $4,6 млрд і продовжують зростати. Найбільше постраждали прифронтові області — Харківська, Луганська, Запорізька, Херсонська, Донецька, Чернігівська.

Ці руйнування мають системний і цілеспрямований характер: атаки на очисні споруди, магістральні мережі, склади реагентів, насосні станції. Підрив Каховської ГЕС став катастрофою не лише для окремих громад, а для водного балансу цілого регіону. Удар по складу реагентів у Краматорську, пошкодження магістралей у Києві — приклади того, як атаки безпосередньо впливають на доступ людей до безпечної води.

У довгостроковій перспективі повне відновлення та адаптація сектору до стандартів ЄС оцінюється у $11,3 млрд до 2035 року.

Відбудова не дорівнює відновленню минулого

Ключовий меседж форуму: відбудова водного сектору — це не повернення до довоєнного стану.

Україна рухається шляхом гармонізації з європейським законодавством — Директивою про очищення міських стічних вод, Директивою про якість питної води, Цілями сталого розвитку ООН. Це означає модернізацію мереж, нові підходи до очищення, енергоефективність, захист водних ресурсів.

Показовим є приклад Бородянки, де відновлення житла поєднується з повною модернізацією систем водопостачання та водовідведення — із новими очисними спорудами та сучасними стандартами якості послуг.

Кейс Миколаєва: коли швидкість і прозорість працюють

Відновлення Миколаївського водогону стало одним із найсильніших практичних кейсів форуму.

Попри повне знищення системи у 2022 році, за участі Агентства відновлення за 9 місяців було збудовано трубопровід довжиною 136 км. Проєкт реалізовано швидше, ніж у мирний час, і при цьому — з оптимізацією бюджету: 6,3 млрд грн замість 8,7 млрд грн.

Сьогодні система подає 120 тис. м³ води на добу для міста та 50 тис. м³ — для агросектору. Майже 500 тисяч мешканців Миколаєва знову мають доступ до безпечної питної води, а до кінця листопада запрацюють і нові очисні споруди стічних вод.

Інвестиції та міжнародна підтримка

Відновлення водного сектору стало можливим завдяки тісному партнерству з міжнародними інституціями.

Підписано лист про наміри з Європейською Комісією та ЄІБ щодо надання €50 млн грантів, які доповнять вже діючий проєкт на €200 млн пільгового фінансування. Окремо передбачено €6 млн технічної допомоги для посилення спроможності громад і водоканалів.

ДПП як інструмент модернізації

Окремий фокус — державно-приватне партнерство. Пілотні проєкти у Трускавці та Дніпрі вже перейшли від концепцій до практичних кроків. У Дніпрі розпочато повну оцінку ТЕО для модернізації Кайдацької водоочисної станції за підтримки IFC.

Україна відкрито заявляє: інвестування у водний сектор буде прозорим, підзвітним і професійно підготовленим.

Інституційна реформа — фундамент змін

Жодні інвестиції не працюватимуть без змін у правилах гри. Саме тому водна відбудова супроводжується інституційною реформою:

  • у першому читанні ухвалено Законопроєкт №13578, що наближає сектор до стандартів ЄС;
  • впроваджується ризик-орієнтоване управління, системна оцінка стану мереж, чіткі правила підключення;
  • запущено три стратегічні програми — «Енерговода», «Соцвода», «Екостоки», які формують дорожню карту модернізації до 2035 року.

Окремо посилюється інституційна спроможність — за підтримки ЮНІСЕФ, Німеччини та Франції, а також створюється секторальна робоча підгрупа для кращої координації донорів.

Water Recovery Forum показав: Україна не просто відновлює водний сектор. Вона закладає основу для сучасної, стійкої та європейської системи водопостачання і водовідведення.

Це складний шлях — але він уже має чітку логіку, партнерів і перші успішні результати.