Перші підсумки IV-го Міжнародного Екофоруму «Вода та Енергія»

Особливістю цьогорічного Форуму була розширена і вагома представницька участь урядовців від Мінекології, Мінрегіону, члени Національної Комісії по регулюванню ринку комунальних послуг та енергетики, депутати Верховної Ради України. Таке вагоме представництво дозволило обговорювати і напрацювати реальні шляхи вирішення поставлених проблем, впливатиме на зміни законодавства та нормативних документів.

Метою проведення форуму стала популяризація ідеї мудрого поводження з ресурсами: водою та відходами, обмін досвідом, презентація інноваційних технологій, спільний пошук вирішення екологічних проблем, практичні напрацювання (підписані договори, меморандуми, резолюції), які дають поштовх для розвитку галузі. Побудова дієвої платформи для діалогу з представниками влади, іноземними інвесторами, еко-активістами.

Основними для IV Міжнародного Екофоруму «Вода та Енергія» стали теми: переходу на відновлювальну енергію, стратегії водної політики України, загальнодержавної програми «Питна вода України», фінансово-економічний стан галузі водопостачання та водовідведення країни, стратегії вирішення проблеми відходів у Львові та Україні.

У межах форуму, на виставці водних технологій «Water Pro», більше 88 підприємств та компаній-виробників обладнання та технологій з України, Німеччини, Данії, Норвегії, Литви, Словенії, Італії, Чехії та Польщі представили інноваційні технології для очищення природних і стічних вод, переробки та сортування відходів.

Микола Кузьо, заступник міністра екології та природних ресурсів України, наголосив на важливості співпраці між інституціями під час свого виступу: “Теорія каже, що для того, щоб збудувати ефективні державні, публічні інституції, потрібно цю сферу реформувати. І ми дуже сподіваємося, що ці два інститути — оцінка впливу на довкілля і стратегічна екологічна оцінка, дозволять мати такий успіх ефективних інституцій у сфері охорони довкілля. Сфера охорони водного середовища визнана однією з тих, де відбуваються якісні реформи. За останні два роки почали впроваджувати інтегроване управління водними ресурсами. З 2019 року має запрацювати нова система екологічного моніторингу”.

Про необхідність об’єднання «водоканалів» України задля внесення актуальних змін до чинного законодавства говорила Альона Бабак, заступниця Голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудівництва і житлово-комунального господарства: «Усі водоканали мають об’єднатися і підготувати свої ґрунтовні пропозиції внесення змін до існуючих законів, і ми маємо вимагати від Міністерства винести на розгляд Кабміну. Бо ми кажемо про великі стратегії екологічного розвитку, про прозорість, але не приділяємо увагу локальним проблемам. Органи, які координують, управляють і планують діяльність по річкових басейнах — для них не передбачено жодної оцінки, а це стратегічне питання. Кожне місто на свій розсуд бере брудну питну воду на аналіз, і повинно самостійно робити екологічні оцінки. Тому потрібно готувати зміни до законів, щоб вони працювали».

Не менш важливу увагу отримала публічна панель, присвячена стратегії водної політики, стану реалізації загальнодержавної програми «Питна вода України», необхідності внесення змін та забезпечення фінансування заходів. Амбітна мета, яку перед собою ставили дискусанти – чиста та якісна питна вода у всіх мешканців України за європейськими стандартами. «Сьогодні протяжність мереж водопроводу складає 115 тисяч кілометрів, але прикро зазначати, що 35% або 39 тис. км мережі потребують реконструкції. Не більш приваблива ситуація складається із мережами каналізації — 37 тис. км. протяжність цих мереж, але також значна величина — понад 30% мережі, які також потребують реконструкції. Для доведення якості питної води до вимог державних саннорм, частковий або повної реконструкції потребують до 70% водопровідних очисних споруд. І для доведення стічних вод до нормативних показників при скиді у водойми, часткової або повної реконструкції потребують майже 50% очисних споруд. Виходячи з цієї інформації, розрахункова потреба в капіталовкладанні — 19 млрд доларів. Тобто це колосальний ресурс, що потребує величезних інвестицій», — розповіла Наталія Хоцянівська, представниця департаменту економіки систем життєзабезпечення Мінрегіону.

Під час останньої публічної дискусії фахівці презентували фінансово-економічний стан підприємств та регулювання тарифів, єдину білінгову систему для зручності самообслуговування споживача, як умову для успішного фінансового-економічного стану підприємства.

Панельну дискусію розпочала Наталія Хоцянівська, представник департаменту економіки систем життєзабезпечення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Вона, зокрема, розповіла про фінансово-економічний стан підприємств та регулювання тарифів.

Вона також додала, що стабільно заборгованість за електричну енергію мають чотири регіони країни: найбільший борг досягнуто підприємствами Донецької області, а також Харківської області, де лідером залишається Харківський водоканал. Боргують і підприємства Вінницької області, Сумщина також потрапила в червону зону.

Завершили панельну дискусію презентацією присвяченою єдиній білінговій системі як запоруці успішного фінансово-економічного стану підприємства. «Прозорість, сучасні технології та доступність інформації — це основні принципи нашого підприємства. Разом з компанією «Софтсерв-Муніципальні технології», ми розробили надсучасну білінгову систему для обліку та аналізу розрахунків зі споживачами, яка дозволяє більш глибоко аналізувати фінансові показники конкретних категорії споживачів. А розроблена карта абонента дозволяє декільком департаментам одночасно працювати зі споживачем і переглядати всю його технічну документацію,” — розповіла заступниця директора з реалізації послуг населенню ПрАТ «АК «Київводоканал» Наталія Дзюба.

Організатором виступила Асоціація водоканалів України “Укрводоканалекологія”.

Співорганізатори: ЛМКП “Львівводоканал”, ЛКП “Зелене Місто”

До підтримки IV Міжнародного Екофоруму «Вода та Енергія» у Львові уже долучилися: Офіційні партнери: Міністерство екології та природних ресурсів України; Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України; Львівська міська рада; Львівська обласна державна адміністрація

Генеральні партнери: АО “VÍTKOVICE ENVI”; GEA Group; ANDRITZ Group; SUEZ; Eggersmann Gruppe GmbH & Co. KG

Партнери: АБ «УКРГАЗБАНК»; Львівська торгово-промислова палата; Асоціація “Енергоефективні міста України”; ПрАТ «Компанія Ензим» Україна; ТОВ “Ежіс-Україна”, філіал Egis в Україні, Carlsberg Group, Перша приватна броварня

Інформаційні партнери: Медіа-хаб “Твоє місто”; Телеканал новин “24”; ZAXID.NET – перше аналітичне Інтернет-видання Львова; ТРК «FM Галичина»; Львівська Газета; Інформаційна агенція «Дивись.info»; Gazeta.ua; Сихів Медіа; Телеканал НТА; Журнал “Водопостачання та водовідведення”; Журналу «Екологія підприємства»