Не зважаючи на всі наші заяви щодо необхідності стабілізації фінансово-економічної ситуації підприємств водопровідно-каналізаційного господарства, ситуація продовжує бути критичною.

Для привернення уваги громадськості та попередження можливого значного погіршення надання послуг нами була проведена прес-конференція в інформаційному агентстві «Укрінформ», на якій ми озвучили ряд проблем. 

НКРЕКП навело ряд зауважень стосовно інформації, яка прозвучала під час проведення прес-конференції (http://www.nerc.gov.ua/?news=9305).

Щодо кількості ліцензіатів дійсно прозвучала цифра 100 підприємств.

Це в принципі не важливо, але ліцензії  взагалі то мають 56 підприємств, а не 54, як це приводить комісія (з них не враховано ПАТ «Рівнеазот» та ПАТ «Азот»
м. Черкаси, які очищають стічні води від водоканалів). В цих ліцензіатах є КРП «Вода Криму», КРП «ВУВКГ Південного берега Криму», КП «Донецькміськводоканал», ПАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот», АТ «Українська залізниця». Крім того, до 22.03.2017 року ліцензіатами комісії було 144 підприємства. Є ще теплопостачальні компанії (Президент Асоціації «Теплокомуненерго» був на прес-конференції).

Щодо встановлення тарифів у 2019 році.

43-м ліцензіатам тарифи були переглянуті. Те, що комісія називає встановленням не відповідає дійсності. Механізм встановлення тарифів  та  процедура їх прийняття чітко регулюється Постановами НКРЕКП від 10.03.2016 № 302 та
від 24.03.2016 № 364. Постанови передбачають подачу розрахунків до 1 червня попереднього року і безумовне їх встановлення до 1 січня поточного року. В Методиці формування тарифу передбачено цілий ряд механізмів врахування росту окремих складових, перегляд усіх статей витрат та передбачено запобігання збитковості підприємств. Все це не було враховано, а  фактично відкориговано «заднім числом» декі статті витрат.  Все це було зроблено з порушенням названих Постанов, а в рішенні Комісії звучало, як встановлення.

Крім того , перегляд тарифів відбувався зі значним запізненням. Якщо  вартість електроенергії зросла з 1 січня то для 43 ліцензіатів з водопостачання та водовідведення тарифи вступили силу;

01.02.2019 тарифи вступили в силу для 4-х підприємств;

07.02.2019 тарифи вступили в силу для 1-го підприємства;

01.03.2019 тарифи вступили в силу для 11-ти підприємств;

27.03.2019 тарифи вступили в силу для 2-х підприємств;

18.04.2019  тарифи вступили в силу для 2-х підприємств;

21.04.2019 тарифи вступили в силу для 1-го підприємства;

01.06.2019 тарифи вступили в силу для 12-ти підприємств;

21.06.2019 тарифи вступили в силу для 8-ми підприємств;

23.06.2019 тарифи вступили в силу для 1-го підприємства;

01.07.2019 тарифи вступили в силу для 1-го підприємства.

Враховуючи те, що 80% споживачів послуг водоканалів це населення, фактично оплату за надані послуги можна отримати мінімум через три місяці після введення тарифів в дію. Тому кошти на оплату спожитої електроенергії у січні підприємства отримають з запізненням на півроку.

При перегляді тарифів не було враховано ріст заробітної плати, що практично позбавило на сьогодні підприємства фахівців.

Про це, власне, і йшла мова і ми не заперечували про часткове коригування тарифів.

За усі попередні роки тарифи на послуги підприємств галузі були економічно не обґрунтованими.

Це відбувалось через незрозумілу позицію НКРЕКП, який штучно створював збиткові умови роботи підприємств. До 2016 року регулятор визнавав збитковість тарифів, але  відшкодування різниці в тарифах, яке було передбачено законом та мало направлятись на погашення заборгованості за електричну енергію, не відбувалось. Тільки у 2017 році субвенції з різниці в тарифах в розмірі 3,5 млрд.грн., які були закладені у державний бюджет, не були використані через штучно створену НКРЕКП ситуацію. Субвенції 2018 року чомусь були направлені в основному на погашення заборгованості за газ тільки однієї приватної структури: ПАТ «Київенерго».

Тому за попередні роки у підприємств галузі накопичились борги за спожиту електроенергію на суму біля 6 млрд.гривень та інші борги, джерела погашення яких немає і сьогодні.

Крім того «принципова позиція» регулятора щодо понаднормативних втрат і відсутність в тарифах джерела на їх зменшення, для багатьох підприємств зробила  беззбиткову роботу неможливою.  При тому, що в свій час для електроенергетиків  джерело для зменшення понаднормативних втрат закладувалось в тариф і вони поступово  привели їх в норму. Нам це навіть не пропонувалось.

Щодо введення в дію Закону України «Про житлово-комунальні послуги»

НКРЕКП прекрасно знала, що з 1 травня вводяться в дію норми Закону «Про житлово-комунальні послуги», які практично «заморожують» тарифи на водопостачання та водовідведення багатоповерхових будинків ( а це біля 70% всіх споживачів) ще на рік  до 1 травня 2020 року. До цієї дати надане право споживачам визначатись з формою договору. Навіть після цієї дати пройде ще біля 4 місяців, поки водоканали отримають кошти від населення (місяць на заключення договорів, місяць надання послуг та виставлення рахунків і у кращому випадку два місяці на збір коштів).

Якщо б усім ліцензіатам до 1 травня були встановлені тарифи згідно діючих Постанов, можна було б мінімізувати ризики. Але комісія в порушення Постанови твід 24.03.2016 №364 цього не зробила. За рахунок чого будуть існувати підприємства в цей період – невідомо.

Щодо попередньої оплати за електроенергію.

Дійсно, можуть бути варіанти післяоплати. Але в типових договорах Оптового ринку електроенергії для постачальників передбачена попередня оплата (хоча це не передбачено жодним нормативним документом) і останні категорично вимагають такої ж форми розрахунків від споживачів. Є варіанти паралельної оплати, але це призводить до додаткової вартості електроенергії  ще на кілька відсотків. Враховуючи те, що основними споживачами водоканалів є населення, попередню оплату взяти ніде, тарифом на послуги це не передбачено, водоканали «вижили» тільки за рахунок дотації місцевих бюджетів та невиконання інвестиційних програм (що буде у свою чергу знято  з тарифу при перевірці НКРЕКП).

НКРЕКП дійсно передбачені зміни Методики формування тарифу  Постановою №339, яка передбачає накопичення додаткових коштів для попередньої оплати за електроенергію в розмірі 1% валового доходу (що не дає майже нічого при частці електроенергії у собівартості послуг більше 30%), та і цей відсоток поки що не врахований жодному підприємству.

На рахунок вільного вибору комерційних пропозицій.

Основні нормативні документи, регулюючі ліцензійну діяльність постачальників, були прийняті у кінці грудня 2018 року. Скажімо, типові договори Оптового ринку електроенергії, у яких були обумовлені  основні вимоги для постачальників електроенергії були опубліковані на сайті ОРЕ 28 грудня 2019 року (хоча прийняті раніше, але чомусь їх не оприлюднювали). Без цих договорів жоден постачальник не виходив на тендери, які проводили підприємства. Враховуючи, що тендерні процедури тягнуться більше двох місяців, багато підприємств попали на постачальника останньої надії, електроенергія якого на 25% дорожча. Нацкомісія вину за це перекладає на водоканали, називаючи це «принциповою позицією». Стосовно вибору постачальника та можливість заключити договір на конкурентних умовах – це тільки в теорії. Практично усі водоканали  вимушені були заключити договори на постачання електроенергії з бувшими підрозділами обленерго на кабальних умовах як у єдиного постачальника після проведення безрезультатно двох тендерних процедур, тому що більше ніхто не прийшов на тендер.

З 1 липня 2019 року вступила в дію частина Закону «Про ринок електроенергії» стосовно оптового ринку. Вона внесла повний хаос у взаємовідносини учасників ринку. В липні 2019 року тарифи на електроенергію зросли  у середньому на 20%.

Для розуміння ситуації, що нас очікує, ми звертались до регулятора з проханням роз’яснити основні принципи функціювання оптового ринку. Ми навіть зібрали аудиторію біля 300 фахівців та запросили спеціалістів НКРЕКП проінформувати про  можливі вигоди нового ринку. Але отримали відмову навіть в цьому (не зважаючи , що директор Асоціації як член Громадської Ради при НКРЕКП особисто звертався з цього питання до Голови комісії як в письмовому так і в усному вигляді). Добре, що нам на зустріч пішли спеціалісти Оптового ринку електроенергії і фахівці водоканалів збирались не даремно.

Після неодноразових наших звернень до НКРЕКП частково відрегулювало тарифи на певні складові і в серпні порівняно з червнем  підвищення тарифів для другого класу по нашим розрахункам складе біля 14% (від 9 до 20 % по різним постачальникам).

НКРЕКП прокоментувало на свій лад наші зауваження та звинуватило Асоціацію в дискредитації ринку електричної енергії.

Сьогодні, дійсно, важко назвати ринком, те, що відбувається в електроенергетичній сфері. Ми наводили ряд прикладів з цього приводу. Половина усієї електроенергії постачається через Гарантованого покупця з покладанням на нього спеціальних обов’язків і розподілом електроенергії в ручному режимі. По заключенню USAID взагалі немає підстав для збільшення вартості електроенергії за рахунок тарифу НЕК Укренерго. І , взагалі, ніхто не може пояснити , чому при зменшенні вартості вугілля у 2019 році порівняно з 2018 на Ротердам+, тарифи зростають в цей час на 25%.

Ріст тарифів на електричну енергію переповнив «чашу терпіння» водоканалів.

Враховуючи, що тільки 19 водоканалів можуть скористатися переглянутим тарифом з врахуванням збільшення вартості електроенергії після 1 січня, майже у всіх не врахований ріст заробітної плати, не зрозуміла перспектива встановлення тарифів та політично заангажована позиція НКРЕКП, ситуація найближчим часом може повністю вийти з під контролю.

На жаль, без підвищення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення не обійтись. І хоча, це у відсотках виглядає багато (біля 20%) за рахунок усіх чинників, у абсолютному значенні це всього біля 40 грн на місяць на сім’ю з 3 осіб. І чи варто з цього робити трагедію. Вартість чашки кави.

Для недопущення підвищення тарифів населенню нами подані пропозиції стосовно введення регульованого тарифу на електроенергію за рахунок покладання спеціальних обов’язків з відповідними розрахунками. Для компенсації росту заробітної плати нами готуються розрахунки по перекладанню частини витрат на юридичних осіб шляхом введення різних тарифів для населення та промисловості та бюджету (як це відбувається по електроенергії, теплопостачанню та газопостачанню). На сьогодні для них (в тому рахунку і водоканалів) вартість електроенергії середньоєвропейська, а послуги водоканалів коштують у шість разів дешевше.