На засіданні Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства, яке відбулось 23.05.2018 року, розглядалось питання  Про проблеми імплементації законів України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

На комітеті були присутні депутати Верховної Ради, головував Андрієвський Д.Й. Були запрошені Віце-прем’єр Зубко Г.Г., Заступник міністра Кругляк Е.Б., представники Мінрегіону, Мінфіну, Асоціації міст України, Асоціації «Укрводоканалекологія», інші запрошені, представники ЗМІ.

Кругляк Е.Б. доповів про стан розробки та узгодження нормативних актів по вказаних законах (інформація додається).

Депутати констатували, що відсутність підзаконних актів  не дозволяє запровадити зазначені закони. На що Кругляк Е.Б. відповів, що більшість з них знаходяться в КМУ та інших органах центральної виконавчої влади, але чомусь не затверджуються.

При цьому, в зв’язку з вступом в дію ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», відсутністю нормативної бази та джерел фінансування на встановлення будинкових лічильників, з серпня 2018 року можуть бути застосовані штрафні санкції до підприємств теплопостачання за невстановлені будинкові лічильники на опалення та до підприємств ВКГ за лічильники для юридичних осіб. Була внесена пропозиція про внесення змін до закону з відтермінування дати запровадження штрафних санкцій, на що всі погодились.

Бабак А.В. категорично поставила питання з визначенням джерела фінансування для встановлення будинкових приладів обліку, тому що без вирішення цього питання ситуація не зміниться і при наявності нормативної бази.

Кругляк доповів, що Мінрегіон подав пропозиції про використання закладеної до державного бюджету субвенції з різниці в тарифах на 2018 рік в розмірі 1 млрд грн на  монетизацію для встановлення лічильників. Бабак А.В. зауважила ,що різниця в тарифах призначена для покриття збитків підприємств. Представник Мінфіну зауважив, що навряд чи можливо внести зміни до Бюджету на 2018 рік по зміні призначення субвенції, і взагалі , надходження до бюджету не виконуються, так що нічого розраховувати на субвенцію взагалі (я так зрозумів з його слів).

Зубко Г.Г. зауважив, що в місцевих бюджетах достатньо грошей для реалізації місцевих програм (звучала цифра 192 млрд грн), тому варто використати цей ресурс, можливо, на поворотній основі.

Від Асоціації міст України виступив заступник міського голови  м. Києва
Пантелеев П.О., який сказав що в Києві при такому ставленні скоро не буде навіть обліку, який встановлений був раніше за участю НКРЕКП (малось на увазі, що за рахунок інвестиційних програ ). Але його чомусь ніхто з мерів не підтримав. Заступник міського голови Кривого Рогу Катриченко О.В. заявив, що у них немає проблем з фінансуванням програми по встановленню лічильників (хоча за нашою інформацією їм потрібно
біля 280 млн грн і поки що ні копійки не виділено ), заступник міського голови з Тернополя підкреслив ,що у них теж немає проблем зі встановленням лічильників. Вони це роблять за рахунок кредиту Світового банку. На цьому обговорення і закінчилось. На моє запитання до головуючого, чи правильно я зрозумів, що основне джерело фінансування  встановлення лічильників – це місцеві бюджети – я отримав мовчазне підтвердження (в тому рахунку і від виконавчого директора Асоціації міст Слобожана О.В.). Всі зрозуміли, що Асоціація міст підтримує таке рішення.

Кругляк, правда, відзначив ,що місцеві бюджети навіть на підготовку до зими виділяють всього 2-3% бюджету розвитку, а на лічильники навряд чи це вони зроблять.

Наші постійні зауваження про те, що єдине джерело – це тариф залишились поза увагою. Але я в розмові зі Сташуком В.Ф., підкреслив, що ми разом з НКРЕКП та Мінрегіоном відстоїмо свою позицію.

Складується враження, що ніхто не хоче реально вирішувати це питання. Будемо боротись.

Ми підготуємо інформацію для міських голів, буде прохання проговорити з ними цю тему та отримати підтримку щодо включення цих витрат до інвестпрограми.

Щодо ЗУ Про ЖКП  – зійшлись до думки, що потрібно відтерміновувати введення в дію закону в зв’язку з відсутністю нормативної бази та колізій в часових розривах по узаконенню надаваних послуг. За пропозицією Слобожана О.В. цей термін запропоновано до 1 травня 2019 року (на кінець опалювального періоду). Хоча не зрозуміло, як можна внести зміни в такий важкий закон до 10 червня?